Розвиток дитини починається з дитинства. Ірина, як турботлива мама, привела чотирирічну Софію на художню гімнастику. У сім’ї була ще одна дівчинка, Олександра, яку мама регулярно брала з собою на тренування старшої дочки. Тренер звернув увагу на інтерес маленької дівчинки до художньої гімнастики і запросив її до залу. Спочатку дворічна Саша просто гралася на килимі, поки старша сестричка старанно займалася. І тільки через півроку вона поступово почала повторювати рухи за тренером і дорослими дівчатами... Так почалися маленькі кроки Олександри у великому спорті.
Перший виступ юної гімнастки відбулося на День Міста. А незабаром, Олександра почала готуватися до змагань у міжнародному турнірі «Юний Спартаківець». Перед виступом вона дуже хвилювалася і навіть хотіла відмовитися від виходу на килим, але тренер в останній момент її вмовив. Після виступу Олександра запитала: «А можна ще раз? Мені сподобалося». Ось так, маленька дівчинка знайшла себе у художній гімнастиці.
Часто помилково вважають, що спорт відбирає дитинство, але це не так. Олександра багато їздить по різних містах України, у неї надійні подруги у команді. Вона вчиться організовувати свій час, ставити цілі і досягати їх, навіть коли важко і не все виходить, вона піднімається і йде далі.
Така маленька, тендітна, але сильна і цілеспрямована Олександра Метт — живе у ЖК «Щасливий» на Софіївській Борщагівці.
Крім спорту, вона любить малювати, читати книги, робити вироби і дарувати невеличкі сюрпризи друзям. Олександра дуже товариська і активна. Її часто можна зустріти у житловому комплексі на скейті, самокаті або просто у колі друзів.
Ми запитали у мами Олександри, Ірини, як все починалося і що вона відчуває поруч з такою талановитою дочкою?
«З самого початку я була проти, щоб діти займалися художньою гімнастикою, навіть намагалася вмовити їх на щось інше. Адже — це важка праця і перш за все, над собою. Тут немає відмовок, не можна залишитися вдома і пропустити тренування. Іноді я дивлюся на Олександру і мені здається, що я б уже впала, зламалася, зупинилася, але вона встає і йде далі. А коли вона виступає — у мене в грудях серце вискакує і сковує дихання. За півтори хвилини на килимі я настільки хвилююся, що здається посивію раніше свого часу, але воно того варте!
Після стількох років у художній гімнастиці я вже не уявляю життя без неї. Вона формує характери моїх дітей, і я теж змінилася.
На бійтеся змінюватися самі і змінювати світ навколо вас. Іноді зміни нас лякають, іноді не все складається з першого разу, але головне вірити і йти до мети, починаючи зміни з себе».
Така талановита дівчинка живе в ЖК «Щасливий» на Яблуневій. Ми їй бажаємо великих перемог і кращого майбутнього!
Фото підготували Ігор Сахацький і Марія Музиченко.